- лущення
- -я, с.Дія за знач. лущити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лущення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
лущення стерні — Поверхневий або мілкий обробіток ґрунту на глибину 6 14 см після збирання культури, який забезпечує розпушення, часткове обертання, перемішування ґрунту, підрізання і провокацію сходів бур янів … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
горохолущення — я, с. Процес лущення гороху … Український тлумачний словник
ексфоліація — ї, ж. 1) Втрата чи позбавлення листя. 2) мед., вет. Лущення епітелію … Український тлумачний словник
жорна — рен, мн. (одн. жо/рно, а, с.). 1) Плескуватий круглий камінь, признач. для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів. 2) перен. Про видиму форму місяця, сонця і т. ін. 3) Пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно; ручний… … Український тлумачний словник
кератолітичний — а, е. Який спричинює руйнування рогового шару епідермісу, спричинює лущення шкіри … Український тлумачний словник
кукурудзолущильник — а, ч. Машина, пристрій для лущення кукурудзи … Український тлумачний словник
лишай — я/, ч. 1) Те саме, що лишайник. 2) Назва ряду шкірних хвороб. Стригучий лишай. •• Азбестоподі/бний лиша/й захворювання шкіри і волосся голови, яке характеризується появою вогнищ лущення на волосистій частині голови. Висівкоподі/бний лиша/й… … Український тлумачний словник
лущильний — а, е. Стос. до лущення. || Який має здатність лущитися (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
лущильник — а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для лущення стерні та обробітку пару … Український тлумачний словник